Пам’ятаємо тих, хто боровся за Єдину Україну!
Сторінка присвячена воїнам Широківської територіальної громади, які віддали свої життя за свободу, територіальну цілісність і незалежність України в російсько-українській війні. Герої не вмирають! Вони поповнюють ряди небесного війська і вічно живуть
Жорстока війна, яку розв’язала росія проти України, щодня забирає життя наших співвітчизників. Та цього разу сум і біль прийшли до нас у іншій формі — трагічна автокатастрофа забрала життя нашого земляка, військовослужбовця Гули Олександра Олександровича, 1996 року народження, жителя села Червона Долина.
Олександр народився і виріс у Червоній Долині. Тут пройшло його дитинство та юність, звідси він вирушив у доросле життя. Навчався у Снігурівській автошколі, отримав посвідчення водія та тракториста, працював у місті Миколаєві, де його працелюбність викликала повагу колег.
Свою долю він знайшов у селі Новопетрівка — гарна дівчина Надія стала його вірною дружиною.
У березні 2023 року Олександр добровільно приєднався до лав Збройних Сил України, служив у військовій частині 3456 «Південь». Побратими цінували його за справедливість, рішучість та відповідальність. Він завжди був поруч, коли товариші йшли у бій.
На жаль, його молоде життя трагічно обірвалося 8 липня внаслідок автокатастрофи. Смерть Олександра стала тяжким ударом для родини, друзів, односельців та всієї громади. Ми втратили доброго, щирого і мужнього чоловіка, який віддав своє серце Україні та людям.
Олександр назавжди залишиться у нашій пам’яті мужнім воїном, вірним сином України, який без вагань став на захист рідної землі, свободи та майбутнього свого народу.
Широківська громада висловлює щирі співчуття родині та близьким загиблого. Пам’ять про Олександра назавжди залишиться у наших серцях.
Вічна пам’ять і слава Герою!
Герої не вмирають!
16:06:45 09.07.2026
КОВАЛЕНКО Олександр Вячесловович
Широківська громада в жалобі. В Широківську громаду у черговий раз прийшла сумна звістка-у боротьбі за незалежність загинув мужній воїн Коваленко Олександр Вячеславович, який народився 18.08.1979 року в с.Новопетрівка. У 1985 році Олександр пішов до 1-го класу Новопетрівської ЗОШ, у 1996 році закінчив 11 клас. Все своє життя прожив та працював у рідному селі. Працював охороником в УКРІ. 15.06.2024 року був мобілізований до лав ЗСУ. Захищав Україну на Донецькому напрямку в складі 79 ДШБ. З 03.11.2024 року вважався зниклим безвісти. Війна забирає молодих хлопців та чоловіків, які вже ніколи не повернуться в рідні домівки. Для нашої громади ця фраза сьогодні звучить дуже боляче. Ми до останнього вірили в диво. Вірили, що він десь там, у полоні чи в госпіталі, що просто не може вийти на зв'язок. Але через півтора роки виснажливого очікування надія згасла — ДНК-експертиза підтвердила найгірше. Коваленко Олександр повертається додому «на щиті». Олександр був вірний військовій присязі, він мужньо виконував свій обов'язок, до останнього захищаючи рідну землю та незалежність. Був порядною людиною, мав багато друзів. У Олександра залишились мати, дружина, син та донька. Для рідних, близьких, друзів і побратимів він назавжди залишиться щирою, доброю та надійною людиною. Розділяємо з вами цей нестерпний біль втрати… Вічна пам’ять. Вічна слава. Доземний уклін Герою України. Щирі співчуття рідним і близьким.16:00:22 15.04.2026
АРСЄНТЬЄВ Дмитро Володимирович
Сумна звістка для всієї Широківської громади… Повернення на щиті: Героя, якого чекали майже рік -Арсєнтьєва Дмитра Володимировича. Війна забирає молодих хлопців та чоловіків, які вже ніколи не повернуться в рідні домівки. Для нашої громади ця фраза сьогодні звучить дуже боляче. Ми до останнього вірили в диво. Вірили, що він десь там, у полоні чи в госпіталі, що просто не може вийти на зв'язок. Але через рік виснажливого очікування надія згасла — ДНК-експертиза підтвердила найгірше. Арсентьєв Дмитро Володимирович повертається додому «на щиті». Він був одним із нас. Тут, на цих вулицях, він народився і зростав. Багато хто пам’ятає його ще хлопчаком, який бігав коридорами нашої школи. Після школи він залишився жити в рідному селі, тут будував плани, працював і мріяв про мирне майбутнє для своєї родини. Коли в країну прийшла велика війна, він не став ховатися. Його мобілізували, і він пішов захищати те, що було йому найдорожчим: свою землю, наш спокій і, головне, своїх двох діток. Навідник 2 десантно-штурмового відділення 3 десантно-штурмового взводу 8 десантно-штурмової роти 2 десантно-штурмового батальйону військової частини А0224, військовослужбовець військової служби за призовом, солдат АРСЕНТЬЄВ Дмитро Володимирович, 11.06.1984 року народження, призваний на військову службу 22 січня 2025 року другим відділом Баштанського РТЦК та СП Миколаївської області, відданий Військовій присязі на вірність Українському народові, мужньо виконавши військовий обов'язок, у бою за Україну, її свободу і незалежність - загинув "21" квітня 2025 року, під час виконання бойового завдання, в районі виконання завдань за призначенням в ході ведення бойових дій в обороні села Костянтинопіль, Волноваського району, Донецької області. Рік тому зв’язок із ним обірвався. Рік невідомості, який здався вічністю для рідних та друзів. Тіло захисника під час обміну привезли додому, але час і війна змінили його до невпізнання. Останню крапку в цій трагічній історії поставив генетичний аналіз , ДНК повністю співпало з ДНК його сина.16:30:46 03.04.2026
Із глибоким сумом повідомляємо про непоправну втрату- відійшов у вічність наш земляк мешканець селища Широке Возний Андрій Леонідович .
На 28 році життя, після важкої хвороби його серце перестало битися, залишивши велику тугу в серцях рідних, друзів та всіх хто знав його.
Андрій народився 17 січня 1998 року. В 2004 році пішов до першого класу Широківської загальноосвітньої школи І-ІІІ ступенів.
Після закінчення школи вступив до Горохівського СПТУ, де отримав професію слюсаря електрозварника.
В 2018 році проходив срочну службу.
В 2019 році мобілізувався до АТО .
В 2022 році був демобілізований.
В січні 2023 року під час повномасштабного вторгнення Російської Федерації мобілізувався до лав Збройних Сил України. Андрій був водієм-механіком бойової машини у складі екіпажу АМХ 10RC.Брав активну участь у бойових діях на територіях Харківської та Донецької областях.
Життя Андрія обірвалось 11 жовтня 25-го року після важкої хвороби. У Андрія залишились батьки, дружина та двоє неповнолітніх донечок.
Світла пам'ять про Андрія назавжди залишиться в історії нашої громади та серцях людей!!! Щиро співчуваємо рідним і близьким. У цей скорботний час нехай Господь дарує Вам сили пережити біль втрати.
Вічна пам'ять Герою!!!
16:20:38 18.10.2025
Широківська громада у скорботі: загинув Безклубюк Сергій Степанович.Із глибоким сумом повідомляємо, що на війні загинув наш земляк військовослужбовець Безклубюк Сергій Степанович із селища Широке, який народився 28 грудня 1984 року.В 1992 році пішов до першого класу Широківської загальноосвітньої школи І -III ступенів.Після закінчення школи вступив до Снігурівського СПТУ 34, де отримав професію тракториста машиніста.Довгий час працював у філії Снігурівська ТОВ СП ”НІБУЛОН” на посаді тракториста -машиніста сільськогосподарського виробництва. Брав активну участь у житті колективу. Сергій був завжди привітною, щирою, безвідмовною та чуйною людиною. Не цурався ніякої роботи і радий був прийти на допомогу іншим.В травні 2015 року мобілізувався до АТО, в 2021 році був демобілізований.В квітні 2022 року під час повномасштабного вторгнення рф мобілізувався до лав Збройних сил України,брав участь у бойових діях на території Донецької області. Загинув 9 липня 2025 року під час виконання бойового завдання на Запорізькому напрямку.У Сергія залишилося двоє неповнолітніх дітей.Йому назавжди залишиться 40 років.Вічна та світла пам'ять Герою!
15:32:31 10.08.2025
Важка втрата для Широківської громади: на війні загинув наш воїн…Ще одним небесним воїном став український захисник - Котирло Олександр Васильович з с. Новопетрівка Широківської громади.Народився Олександр 19квітня 1978 року в с. Новопетрівка. Закінчив Новопетрівську середню школу. Пішов до школи в1985 році , а закінчив 1994році. Був світлою, доброю, працьовитою, товариською людиною. Після закінчення школи пішов на навчання до Мигіївського радгоспу –технікуму, працював в с-зі «Ватутіна» ветеринарним лікарем. В 1998році був призваний на строкову військову службу Збройних Сил України, проходив ії в береговій охороні Автономної республіки Крим (м.Феодосія). Позакінченні військової служби процював підприємцем в м.Миколаїв. проживав в с.Воскресенське.Під час повномасштабного вторгнення був у складі територіальної оборони.В березні 2025 року був призваний до лав ЗСУ, був командиром відділення – командир машини і штурмового відділення штурмового взводу третьої штурмової роти.Загинув 16.06.2025 року на Сумському напрямку в ході виконання бойового завдання.Разом з родиною, побратимами та всією громадою ми схиляємо голови у скорботі.Світла пам’ять і вічна шана полеглому захиснику України!Слава Україні!!!ГЕРОЯМ СЛАВА!!!
16:00:23 16.06.2025
Широківська громада попрощалася з воїном, який віддав своє життя за Україну.28 січня мешканці Широківської громади зустріли живим коридором та провели в останню дорогу свого земляка, військовослужбовця Збройних Сил України – Щедрова Дмитра Олександровича, який проживав у селі Новопетрівка.Народився 4 квітня 2002 р. у с. Новопетрівка, Снігурівського району, Миколаївської області. Закінчивши 9-ий клас, у 2017 році вступив на навчання до Миколаївського професійного ліцею.У 2020 році вступив до Національної академії Національної гвардії України в місті Харкові. Під час навчання брав активну участь в громадському житті академії , Дмитро без вагань став на захист рідної землі, героїчно захищаючи місто Харків. Він був справжнім воїном - сміливим, відповідальним. Загинув Дмитро 21 січня, виконуючи бойове завдання, віддавши найдорожче — своє життя за свободу і незалежність України. Дмитру назавжди залишилось 22 роки…На жаль, у цій жорстокій кровопролитній війні, йдуть у засвіти найкращі сини і доньки України… Ті, кому б творити і будувати її майбутнє… Натомість вони стають нашою історією. Героїчною пам’яттю та вічним болем.Широківська громада висловлює щирі співчуття родині загиблого та розділяє біль непоправної втрати. Царство Небесне та вічна пам'ять Герою!
15:36:27 25.01.2025
Зі скорботою повідомляємо про загибель нашого Героя, жителя села Новопетрівка Іваночко Дмитра Вікторовича,який народився 14 листопада 1993 року. Дмитро закінчив Новопетрівську школу, здобув вищу освіту в Миколаївському педагогічному Університеті, працював на місцевому підприємстві.Дмитро брав активну участь у життєдіяльності громади,був спортсменом.Загинув Герой 12 грудня 2024 року під час виконання бойового завданяв Сумській області.Висловлюємо щирі співчуття родині загиблого ГЕРОЯ!!!!!Пам’ять про Дмитра завжди залишиться в наших серцях!!!!СЛАВА УКРАЇНІ!!!ГЕРОЯМ СЛАВА!!!!
16:13:45 13.12.2024
Страшна війна без жалю забрала ще одне життя мешканця нашої громади, нашого захисника.09.03.2024року загинув Омельченко Віталій Іванович, який боронив українську державу від російського окупанта.Народився 06 травня 1986 року в селі Новопетрівка. Навчався в Новопетрівській загальноосвітній школі. В 2004 році був призваний на службу в Збройні Сили України. З 2008 – 2011р.р. навчався в Миколаївському професійному промисловому ліцеї. Після навчання працював у сфері будівництва.В 2014 році став на захист України, захищав кордони держави.Під час повномасштабного вторгнення був призваний до ЗСУ.Словами важко загоїти в серці болючу рану втрати. Адже смерть найріднішої людини – велике випробування. В цю гірку мить поділяємо горе Вашої сім’ї та разом з Вами схиляємо голову в глибокій скорботі.Кожен загиблий Воїн – це болючий шрам на душі кожного з нас, їх імена назавжди будуть взірцем мужності, патріотизму та незламності.Нехай душа загиблого Віталія знайде вічний спокій …Вічна пам'ять та вічна слава всім, хто загинув за Перемогу України! Слава Україні! Героям Слава!
16:02:45 24.09.2024
Страшна звістка болем опікає наші серця...
31 серпня 2024 року небесним воїном - ангелом став ще один захисник України...
Мужньо виконавши військовий обов'язок в бою за Україну, її свободу і незалежність, загинув наш захисник, житель села Новопетрівка Рощенко Віктор Миколайович.
Народився Віктор Миколайович 28 квітня 1968 року. Навчався в Новопетрівській школі. Потім навчався в Снігурівському ПТУ де здобув професію тракториста. Був одружений, має діточок та онуків. 27 квітня 2023 року був призваний до ЗСУ.
Віктор Миколайович був не лише хоробрим захисником, а й справжнім патріотом, який завжди вірив у світле майбутнє нашої країни. Його відданість справі та любов до рідної землі назавжди залишаться в пам'яті нашого народу.
Клята війна забирає кращих нашої країни, лишаючи біль і смуток.
Висловлюємо щирі співчуття родині, рідним та близьким. Хай Бог дасть сили пережити непоправну втрату. Сумуємо та низько схиляємо голови.
З сумом і печаллю у вічній скорботі... Вічна пам'ять герою!
16:11:06 05.09.2024
