Увага управління цивільного захисту повідомляє
При радіаційній аварії на ядерних установках може відбуватись викид у навколишнє природне середовище радіоактивних речовин та, у тому числі, значних кількостей радіоактивних ізотопів йоду (I 131-135). Для того, щоб зменшити або відвернути радіаційне опромінення щитоподібної залози при таких аваріях, Міністерство охорони здоров’я рекомендує дотримуватися норм Регламенту щодо проведення йодної профілактики у разі виникнення радіаційної аварії (наказ МОЗ №408 від 09.03.2021).
Слід зазначити, що радіоактивний йод може осідати на поверхню тіла людини при зовнішньому опроміненні, але досить легко видаляється за допомогою миючих засобів. Інший тип впливу, зі значно більшим ризиком для здоров’я людини, виникає при внутрішньому опроміненні, коли радіоактивний йод потрапляє в організм людини інгаляційним чи ентеральним (споживання забруднених харчових продуктів, питної води) шляхом і накопичується в щитоподібній залозі.
Дозування препарату стабільного йоду (калію йодид 100мг) для рідних вікових категорій є таким:
- діти до 1 місяця (немовлята й діти, які перебувають на грудному вигодовуванні) – 16 мг(орієнтовно ¼ таблетки по 50мг калію йодиду),
- Діти від 1 місяця до 3 років – 32 мг (орієнтовно ½ таблетки по 50мг калію йодиду),
- Діти від 3 до 12 років – 1 таблетка (50 мг калію йодиду),
- Дорослі та підлітки віком від 13 років: (2 таблетка по 50 мг калію йодиду; або 1 таблетка по 100 мг)
Доречно нагадати, що немовлятам віком до трьох років (36 місяців), новонародженим та іншим особам, яким важко приймати таблетки, слід вводити рідкий йод, приготовлений фармацевтом із порошку.
В разі відсутності пігулок йодистого калію можна застосовувати водно-спиртовий розчин йоду (кілька крапель звичайного йоду 5% на склянку води або кисілю).
1. Дорослим та дітям від 5 років –20 крапель водно-спиртового розчину йоду за 1прийом.
2. Дітям від 2 до 5 років –10 крапель водно-спиртового розчину йоду за прийом.
3. Дітям до 2 років та дітям на штучному вигодовуванні –5 крапель водно-спиртового розчину йоду за прийом.
4. Новонароджені, що перебувають на грудному вигодовуванні, отримують необхідну дозу препарату з молоком матері, яка отримала 0,125 г стабільного йоду.
Протипоказами до прийому препаратів стабільного йоду є наявність (у том числі і в анамнезі) захворювань щитоподібної залози, зокрема гіпертиреозу різної природи; фурункульоз; токсична аденома; підвищена чутливість до йоду; герпетиформний дерматит Дюринга; геморагічний діатез; кропив’янка, туберкульоз легень, нефрит, нефроз, піодермія.
Тимчасова блокада функції щитоподібної залози та одноразове введення йодовмісних препаратів практично не позначається на стані здоров’я дітей та дорослих.
Однак слід пам’ятати, що безконтрольний, тривалий прийом зазначених доз вказаних препаратів і викликана таким застосуванням тривала блокада функції щитоподібної залози значно збільшує ризик розвитку різноманітних ускладнень, зокрема гіпотиреозу (зниження функції щитоподібної залози).
Дозування препарату стабільного йоду
Дозування препарату стабільного йоду (калію йодид 100мг) для рідних вікових категорій є таким:
- діти до 1 місяця (немовлята й діти, які перебувають на грудному вигодовуванні) – 16 мг(орієнтовно ¼ таблетки по 50мг калію йодиду),
- Діти від 1 місяця до 3 років – 32 мг (орієнтовно ½ таблетки по 50мг калію йодиду),
- Діти від 3 до 12 років – 1 таблетка (50 мг калію йодиду),
- Дорослі та підлітки віком від 13 років: (2 таблетка по 50 мг калію йодиду; або 1 таблетка по 100 мг)
Доречно нагадати, що немовлятам віком до трьох років (36 місяців), новонародженим та іншим особам, яким важко приймати таблетки, слід вводити рідкий йод, приготовлений фармацевтом із порошку.
В разі відсутності пігулок йодистого калію можна застосовувати водно-спиртовий розчин йоду (кілька крапель звичайного йоду 5% на склянку води або кисілю).
1. Дорослим та дітям від 5 років –20 крапель водно-спиртового розчину йоду за 1прийом.
2. Дітям від 2 до 5 років –10 крапель водно-спиртового розчину йоду за прийом.
3. Дітям до 2 років та дітям на штучному вигодовуванні –5 крапель водно-спиртового розчину йоду за прийом.
4. Новонароджені, що перебувають на грудному вигодовуванні, отримують необхідну дозу препарату з молоком матері, яка отримала 0,125 г стабільного йоду.
Тимчасова блокада функції щитоподібної залози та одноразове введення йодовмісних препаратів практично не позначається на стані здоров’я дітей та дорослих.
Йодна профілактика
Йодна профілактика (йодне блокування щитоподібної залози) полягає у запобіганні або зменшенні поглинання радіоактивного йоду щитоподібною залозою за допомогою препаратів стабільного йоду.
Йодна профілактика має оптимальний ефект і проводиться до моменту впливу радіоактивного йоду або протягом перших 6 годин після поглинання радіоактивного йоду щитоподібною залозою. Початок йодної профілактики пізніше ніж через 14 годин після впливу радіоактивного йоду може завдавати більше шкоди, ніж очікувана користь, бо сприятиме продовженню біологічного періоду піврозпаду радіоактивного йоду, який вже накопичився в щитоподібній залозі.
Для захисту щитоподібної залози застосовуються такі препарати стабільного йоду як
• Йодомарин 100мг, 200 мг;
• Калію йодид 50 мг,100 мг; 200 мг;
• Йодбаланс 100 мг, 200 мг
Однократне дозування для дорослої людини препаратів стабільного йоду становить 125 мг (100 мг йоду, 1 таблетка препарату з дозуванням 100мг). Населення, яке проживає на території, де є загроза забруднення радіоактивним йодом, приймає однократну профілактичну дозу препарату вказаних препаратів тільки після офіційного оповіщення про загрозу викиду та необхідність проведення йодної профілактики.
Небезпеки радіаційних аварій
При радіаційній аварії на ядерних установках може відбуватись викид у навколишнє природне середовище радіоактивних речовин та, у тому числі, значних кількостей радіоактивних ізотопів йоду (I 131-135). Для того, щоб зменшити або відвернути радіаційне опромінення щитоподібної залози при таких аваріях, Міністерство охорони здоров’я рекомендує дотримуватися норм Регламенту щодо проведення йодної профілактики у разі виникнення радіаційної аварії (наказ МОЗ №408 від 09.03.2021).
Слід зазначити, що радіоактивний йод може осідати на поверхню тіла людини при зовнішньому опроміненні, але досить легко видаляється за допомогою миючих засобів. Інший тип впливу, зі значно більшим ризиком для здоров’я людини, виникає при внутрішньому опроміненні, коли радіоактивний йод потрапляє в організм людини інгаляційним чи ентеральним (споживання забруднених харчових продуктів, питної води) шляхом і накопичується в щитоподібній залозі.
Щитоподібна залоза зазнає особливого ризику опромінення радіоактивним йодом, оскільки зазвичай йод використовується нею для синтезу гормонів, які регулюють обмін речовин в організмі.
При виділенні, в результаті аварії на ядерній установці, радіоактивного йоду та потраплянні в організм людини, щитоподібна залоза поглинає його і таким чином зазнає опромінення. Ризик радіаційного ураження щитоподібної залози може бути знижений або навіть відвернутий при своєчасному проведенні йодної профілактики як такої або в комплексі з іншими заходами радіаційного захисту (обмеження перебування на відкритому повітрі, укриття у захисних спорудах, евакуація, радіаційний контроль харчових продуктів, у тому числі води питної, тощо).
Радіація, вплив на людину та захист від неї
Радиация, за этим, красивым на слух словом скрывается опасный вид энергии губительный для всего живого, при этом его никто не видел. Радиация подкрадывается и убивает не заметно, чем же она опасна?
Радиация в переводе с латинского "сияние", "излучение" – процесс
распространения потока элементарных частиц и квантов электромагнитного излучения. Радиация вторгается в молекулы и атомы любого вещества повстречавшегося на её пути, вызывает возбуждение атомов и появление ионов (ионизацию), отсюда произошло другое название ионизирующее излучение.
Радиация – это естественный фактор окружающей среды, существовавший задолго до появления человечества и существующий на всём протяжении его развития (есть, даже теории что радиации принадлежит не последняя роль в появлении жизни на Земле).
-
- виды радиации опасны?
В общем смысле под определение радиации подпадает любой вид излучения: инфракрасное (тепловое), ультрафиолетовое (солнечная радиация), видимое световое излучение, но только один вид – ионизирующее излучение несёт серьёзную опасность, вторгаясь в любую материю на своём пути, ионизируя и тем самым разрушая её.
Ионизирующее излучение не ведает преград, ни бетон, ни железо, ни другой материал не могут сдержать его распространение. Ионизирующее излучение возникает в результате радиоактивного распада ядер некоторых элементов и, в зависимости от частиц его составляющих, подразделяется на два вида: коротковолновое электромагнитное излучение (рентгеновские лучи, гамма-излучение) и корпускулярное излучение, представляющее собой потоки частиц (альфа-частиц, бета-частиц (электронов), нейтронов, протонов, тяжелых ионов и других). Наибольшее распространение имеют: альфа, бета, гамма и рентгеновское излучение.
Вплив радіації на організми
Вплив радіації на організм може бути різним, але майже завжди воно негативно. У малих дозах радіаційне випромінювання може стати каталізатором процесів, що приводять до раку або генетичних порушень, а в більших дозах часто приводить до повної або часткової загибелі організму внаслідок руйнування кліток тканин.
Складність у відстеженні послідовності процесів, викликаних опроміненням, пояснюється тим, що наслідку опромінення, особливо при невеликих дозах, можуть виявитися не відразу, і найчастіше для розвитку хвороби потрібні роки або навіть десятиліття. Крім того, внаслідок різної проникаючої здатності різних видів радіоактивних випромінювань вони впливають на організм: частки найнебезпечніші, однак для (випромінювання навіть аркуш паперу є непереборною перешкодою; (випромінювання здатне проходити в тканині організму на глибину один-два сантиметра; найбільш необразливе (випромінювання характеризується найбільшою проникаючою здатністю: його може затримати лише товста плита з матеріалів, що мають високий коефіцієнт поглинання, наприклад, з бетону або свинцю.
Генетичні наслідки опромінення виражаються такими кількісними параметрами, як скорочення тривалості життя й періоду непрацездатності, хоча при цьому зізнається, що ці оцінки не більш ніж перша груба прикидка. Так, хронічне опромінення населення з потужністю дози в 1 г на покоління скорочує період працездатності на 50000 років, а тривалість життя - також на 50000 років на кожний мільйон живих немовлят серед дітей першого опроміненого покоління; при постійному опроміненні багатьох поколінь виходять на наступні оцінки: відповідно 340000 років і 286000 років.
Існує три шляхи надходження радіоактивних речовин в організм: при вдихання повітря, забрудненого радіоактивними речовинами, через заражену їжу або воду, через шкіру, а також при зараженні відкритих ран.
Як захиститись від впливу радіації
Найперше і головне правило захисту від радіації - ні в якому разі не панікувати і пам'ятати: існує, як мінімум, п'ять способів з успіхом і майже без шкоди для здоров'я захистити себе і своїх близьких від радіоактивного забруднення. Тому що, насправді, певна фонова доза радіації постійно супроводжує нас у повсякденному житті - її дають і радонові гази, що виходять з-під землі, і деякі гірські породи - наприклад, граніт і мармур. До речі, мало хто знає, але гранітні набережні випромінюють певну кількість радіації ...
Але, звичайно, бувають ситуації, коли є загроза потрапити під більш інтенсивне випромінювання. Отже, способи захисту від радіації.
Захищатися і митися.
Що це означає? При виході на вулицю одягайтеся в максимально світлий одяг, причому такий, котрий при поверненні додому можна буде швидко випрати. Обов'язково носіть будь-який головний убір: до речі, дуже хороший захист від радіації дає поєднання бейсболки або кепки з капюшоном. Марлева пов'язка або респіратор (а також окуляри) необхідні тільки у разі серйозного радіоактивного забруднення.
Після повернення додому негайно відправляйте в прання весь одяг (від куртки до білизни) і ретельно мийтеся в душі. І так після кожного виходу на вулицю.
на вулицю.
До речі - у подібній ситуації взуття краще залишати за порогом квартири.
Особливий стиль прибирання.
Що це означає? Ніяких віників і пилососів: тільки миття простою чистою водою (у додаванні хлорки чи чогось подібного потреби немає). Для захисту від радіації мити підлогу і всі поверхні в будинку треба часто і досконало - не менше одного вологого прибирання в день.
При цьому пам'ятайте: відкривати вікна або включати кондиціонери неможна.
Меню для захисту від радіації.
Відомо, що деякі продукти накопичують радіацію дуже інтенсивно, а деякі - майже немає. Під час радіоактивної загрози потрібно виключити з раціону такі продукти: гриби, м'ясо з кістками (чисте м'ясо можна використовувати), всі види листової капусти, морква, буряки, редиску, ріпу, річкову та ставкову рибу. З інших овочів і фруктів необхідно зрізати шкірочку.
Обов'язково пийте більше води (виключно артезіанської з джерел, що залягають на глибині понад 180 метрів). Можна включити в раціон червоне вино, краще всього - сорту Каберне Совіньон, близько 250 - 300 мл на добу. Всупереч думці, червоне сухе вино не «виводить» радіонукліди, але добре захищає клітини нашого організму від їх впливу. Такі ж властивості є у зеленого чаю.
Ліки від радіації.
Загальновідомо, що при загрозі опромінення лікарі призначають препарати йоду. Однак не варто скуповувати в аптеці що потрапило і пити пачками - так можна назавжди зіпсувати власну щитовидну залозу. Хороший варіант: полівітаміни, що містять йод, а також два продукти харчування, багаті цим мікроелементом: морська капуста і варення з волоських горіхів (йод міститься саме в зелених оболонках горіха, в ядрах його майже немає).
Особиста гігієна.
Незайвими для захисту від радіації стануть додаткові гігієнічні процедури, які варто проводити два рази на добу: промивання очей і носоглотки. В очі можна просто закапувати зволожуючий розчин (такі є в лінійках для тих, хто носить контактні лінзи), а носоглотку промивати слабким розчином солі або соди.
Небезпека застосування хімічної зброї
Російські окупанти в містах, де важко прорвати оборону, можуть використовувати хімічну зброю з нервовою паралітичною дією - зарин. Що це за речовина, як уберегтися від хімічної зброї. Роським військовим почали видавати антидоти від такої хімічної речовини як зарин. Розбираємося, що це за речовина, як її розпізнати, та як діяти у випадку отруєння зарином.
Як виглядає зарин?
Зарин належить до фосфорорганічних бойових речовин нервово-паралітичної дії. На вигляд це рідина, при випаровуванні, газ без кольору та запаху, надзвичайно отруйна.
Як зарин потрапляє в організм людини?
- Газ потрапляє в організм людини через шкіру, слизові оболонки ока та органів дихання.
- Забруднений зарином одяг також несе загрозу, тому що випаровується та отруює людей довкола.
- Зарин важчий за повітря, тому небезпека отруєння зарином вище в низинах, ще вища - в підвалах.
-
Що робити при ураженні зарином?
ри найпершій підозрі про застосування хімічної зброї, не гайте часу, щоб принюхатись чи щось проаналізувати. Бо симптоми та тяжкість отруєння залежить від часу протягом якого зарин чи інша отрута діяла на вас.
- Якщо ви носите окуляри, одягніть їх.
- Якщо снаряд із зарином розірвався біля будинку, потрібно негайно зачинити вікна, двері, закрити всі вентиляційні отвори. Ні в якому разі не вмикати кондиціонер.
- Не виходьте на вулицю одразу після атаки хімічною зброєю, термін дії більшості отрут сягає години. Потрібно дочекатись сповіщення що хімічна загроза минула, інформацію про шляхи безпечної евакуації.
- Якщо вибух відбувся на вулиці, потрібно негайно залишити це місце, рухаючись проти
- вітру. Пересувайтеся потрібно швидко, але не бігти, щоб не прискорювати дихання. Бажано заховатись у найближчому приміщенні хоча б в автомобіль з піднятими вікнами.
- Якщо ви зазнали хімічної атаки, потрібно якнайшвидше позбутися одягу. Зарин на одягу випаровується і становить небезпеку. Одяг не варто знімати через голову, краще розрізати та таким чином зняти його.
- Після того, як зняли одяг, потрібно промити всі ділянки шкіри як контактували з отрутою водою, краще з милом. Чим більше, тим краще.
- Очі також потрібно ретельно промити водою не менше 10 хвилин.
- Не торкатися поверхонь, які можуть бути заражені зарином.
- тучна вентиляція легень, тим більше штучне дихання в такій ситуації неприпустиме.
-
Якщо звернутися до спеціалістів немає можливості якщо ворог буде застосовувати зарин, який є хімічною зброєю нервово-паралітичної дії, найкращим антидотом є:
- Діазепам;
- Антропін.
- Також варто використовувати водні розчини аміаку, лугів, пероксиду водню, розчин гідроксиламіну у слабко-лужному середовищі для знезараження поверхонь, приміщень, предметів та навіть одягу.
- Волосся та нігті, які були відкриті та уражені зарином, необхідно зістригти. Так ви зменшите прояв симптомів. Якщо отрута потрапила до ротової порожнини, рекомендується якнайшвидше промити шлунок - слабким лужним розчином. Пізніше потрібно дати постраждалому активоване вугілля
